Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
протоптувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… … Український тлумачний словник
протоптати — див. протоптувати … Український тлумачний словник
протоптування — я, с. Дія за знач. протоптувати … Український тлумачний словник
протоптуватися — уюся, уєшся, недок., протопта/тися, топчу/ся, то/пчешся, док. 1) Утворюватися від ходіння, топтання (про стежку, дорогу, слід і т. ін.). 2) розм. Протиратися від довгого носіння (перев. про взуття). 3) тільки док., розм. Топтатися (у 1 3 знач.)… … Український тлумачний словник
розтоптувати — ую, уєш, недок., розтопта/ти, топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Топчучи чим небудь, роздавлювати, знищувати. || Уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.). || перен. Зневажати чиїсь почуття, принижувати… … Український тлумачний словник
тропити — плю/, пиш; мн. тро/плять; недок., перех., рідко. 1) заст. Протоптувати дорогу, стежку. 2) Висліджувати звіра, нападаючи на слід … Український тлумачний словник
прокладати — 1) = прокласти (дорогу, стежку утворювати, ідучи, їдучи, їздячи), торувати, у[в]торовувати, у[в]торувати, у[в]бивати, у[в]бити, пробивати, пробити, топтати, протоптувати, протоптати, у[в]топтувати, у[в]топтати, витоптувати, витоптати (часто… … Словник синонімів української мови
тропити — дієслово недоконаного виду протоптувати стежку; висліджувати звіра рідко … Орфографічний словник української мови
